Як діагностують ендометріоз?

Як діагностують ендометріоз?

Діагностика ендометріозу є складною і, на жаль, тривалою. Середній час від перших симптомів до встановлення діагнозу становить 7–10 років, а в деяких країнах і ситуаціях — ще довше. Симптоми часто залишаються поза увагою, приймаються за інші захворювання або відкидаються як «звичайний менструальний біль».

Чим раніше буде встановлено діагноз, тим більше можливостей лікування у вас є і тим менші довгострокові наслідки для вашого здоров'я та фертильності.

Чому діагностика займає так довго?

За тривалим діагностичним шляхом стоять кілька причин:

• Ендометріоз нерідко має спадковий характер — тому в родині болі та проблеми, які він спричиняє, можуть вважатися «нормою» і не привертати уваги
• Симптоми схожі на інші захворювання — синдром подразненого кишківника, запалення органів малого тазу або інші гінекологічні проблеми
• Багато жінок звикають до болю і не вважають його приводом для звернення до лікаря
• Стандартне УЗД пропускає більшість вогнищ
• Єдиним надійним методом є хірургічне втручання — лапароскопія
• Обізнаність про ендометріоз залишається недостатньою навіть серед лікарів первинної ланки
• Багато жінок не скеровуються до спеціаліста вчасно

Як підготуватися до першої консультації

Добре підготовлена пацієнтка допомагає лікарю швидше дійти правильного діагнозу. З'ясуйте і запишіть все перед візитом — можна навіть надіслати документ лікарю заздалегідь:

• Характер та інтенсивність болю — де ви відчуваєте біль, наскільки він сильний за шкалою від 1 до 10, що його посилює або зменшує
• Зв'язок болю з менструальним циклом — коли точно він починається, як довго триває, чи змінюється впродовж циклу?
• Усі симптоми — не лише біль, а й утому, проблеми зі стільцем або сечовипусканням, біль під час статевого акту
• Тривалість скарг та їх початок — відколи у вас симптоми, чи погіршувалися вони з часом? Що їм передувало? Чи було перед цим емоційне або психологічне напруження?
• Сімейний анамнез — чи хворіла на ендометріоз мати, сестра або інша родичка?
• Попереднє лікування — які ліки або методи ви вже пробували і як вони подіяли?

Шлях до діагнозу — крок за кроком

1. Гінекологічне обстеження

Під час гінекологічного обстеження лікар може намацати болісні вузлики або виявити нерухомість матки, спричинену зрощеннями. Лише цього обстеження недостатньо для підтвердження діагнозу, але воно може вказати на ендометріоз і скерувати до подальших досліджень.

2. УЗД

Трансвагінальне УЗД є стандартним першим кроком у діагностиці за допомогою методів візуалізації. Однак звичайне УЗД виявляє лише більші ендометріоми на яєчниках — поверхневі вогнища та глибокий ендометріоз воно зазвичай не виявляє.

Спеціалізоване УЗД, яке виконує сонографіст з досвідом роботи з ендометріозом, здатне виявити і глибші вогнища — особливо в ділянці ректовагінальної перегородки, кишківника або сечового міхура. Якість УЗД принципово залежить від досвіду фахівця.

3. МРТ

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) забезпечує детальніше зображення м'яких тканин і допомагає виявити глибокий інфільтруючий ендометріоз, ураження кишківника або сечових шляхів, а також тазових нервів. МРТ цінна при плануванні хірургічного лікування — лікар бачить поширеність захворювання ще до операції і може підготувати оптимальний підхід.

Навіть МРТ не може з упевненістю підтвердити або виключити ендометріоз — дрібні поверхневі вогнища надто малі для виявлення.

4. Лапароскопія — єдиний надійний діагноз

Лапароскопія з гістологічним підтвердженням тканини є золотим стандартом діагностики ендометріозу. Це мінімально інвазивне хірургічне втручання під загальним наркозом, під час якого лікар вводить маленьку камеру в черевну порожнину, безпосередньо оглядає органи малого тазу, бере зразок тканини та одночасно видаляє виявлені вогнища.

Важливе застереження: Результат лапароскопії залежить від досвіду хірурга. Неспеціалізований лікар може пропустити вогнища або неправильно оцінити знахідки — результатом є хибно негативний висновок, який ще більше відкладає діагноз. Тому ми рекомендуємо проходити лапароскопію в спеціалізованому центрі.

Аналізи крові та CA-125

Аналіз крові на маркер CA-125 іноді згадується у зв'язку з ендометріозом. Однак його результати дуже ненадійні — він може бути підвищений при інших захворюваннях і нерідко є нормальним при ендометріозі. Самостійно для діагностики він недостатній і не рекомендується як скринінговий тест.

На сьогодні не існує жодного аналізу крові або методу візуалізації, який міг би надійно підтвердити ендометріоз без лапароскопії.

До кого звернутися?

Якщо ви підозрюєте ендометріоз, рекомендуємо:

1. Точно і відкрито описати симптоми лікарю — не применшуйте біль, принесіть записки
2. Попросити про спеціалізоване УЗД у сонографіста з досвідом роботи з ендометріозом
3. Просити скерування до спеціаліста — в ідеалі до центру, що спеціалізується на ендометріозі
4. Наполягати на своєму — якщо лікар каже, що все гаразд, а ви знаєте, що ні, зверніться за другою думкою до спеціаліста

Наш центр спеціалізується на діагностиці та лікуванні ендометріозу, включно з найскладнішими формами. Запис можливий онлайн — відповідаємо протягом 24 годин.

Додаткова інформація про діагностику ендометріозу: endometriosis.org - Diagnosis.